Коли починається строк оскарження ППР та скільки часу має платник на звернення до суду: позиції Верховного Суду у справах № 520/22570/25 та № 500/2276/24.

Податкова провела перевірку, прийняла податкове повідомлення-рішення (ППР) і направила його за податковою адресою. Платник листа фактично не отримав, а про нараховані податки чи штрафи дізнався через декілька місяців — наприклад, із телефонного дзвінка ДПС, інформації про податковий борг або після отримання документів адвокатом.

Чи означає це, що строк судового оскарження вже пропущено? Не обов'язково.

Верховний Суд у постанові від 28.05.2026 у справі № 520/22570/25 розмежував дві обставини: належне направлення ППР контролюючим органом та момент, коли платник фактично дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

А Велика Палата Верховного Суду у справі № 500/2276/24 визначила підхід до строків звернення до суду залежно від виду рішення ДПС та використання процедури адміністративного оскарження.

Разом ці дві постанови відповідають на два головні питання: скільки часу є на оскарження і з якого моменту його рахувати? ППР направили, але платник його не отримав...

У справі № 520/22570/25 ДПС направила підприємцю два ППР рекомендованим листом за його податковою адресою у Харкові. Поштове відправлення повернулося у зв'язку із закінченням строку зберігання.

Платник пояснював, що через обстріли та загрозу життю був вимушений виїхати з Харкова, акта фактичної перевірки не отримував, а про ППР дізнався лише після телефонного дзвінка представника ДПС щодо сплати штрафів.

Після цього він звернувся за правовою допомогою, а 22.04.2025 адвокат отримав матеріали перевірки та ППР у відповідь на адвокатський запит.

Питання дотримання строку звернення до суду розглядалося у цій справі неодноразово. Зрештою позов повторно було залишено без розгляду з мотивів пропуску строку, а після апеляційного перегляду це питання стало предметом касаційного розгляду Верховного Суду.

Верховний Суд скасував відповідні судові рішення та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, визнавши передчасним висновок про пропуск платником строку звернення до суду.

Направлення ППР і початок строку оскарження — не одне й те саме.

Важливо: Верховний Суд не визнав направлення ППР неналежним. Навпаки, Суд погодився, що контролюючий орган направив ППР за податковою адресою платника відповідно до вимог ПК України.

Проте цього недостатньо для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду.

Якщо застосовується ч. 2 ст. 122 КАС України, суд повинен встановити, коли платник фактично дізнався або об'єктивно повинен був дізнатися про порушення свого права відповідним ППР.

Тому не можна автоматично застосовувати формулу:
«ППР вважається врученим за ПК України = з цієї ж дати починається строк звернення до суду».

Суд має дослідити всю сукупність обставин: чи отримував платник акт перевірки, як здійснювалася доставка кореспонденції та повідомлення про неї, коли і за яких обставин платник дізнався про ППР, коли звернувся за правовою допомогою та чи не допускав після цього невиправданого зволікання.

Сам факт обізнаності про проведення перевірки також не означає автоматичної обізнаності про прийняття ППР, хоча може враховуватися судом разом з іншими обставинами.

Так само воєнний стан сам по собі не поновлює процесуальні строки. Але обстріли, вимушений переїзд та інші конкретні обставини можуть мати значення, якщо вони реально вплинули на можливість отримати кореспонденцію або своєчасно дізнатися про рішення ДПС.

Водночас ця позиція не означає, що платник може залишатися пасивним або свідомо не отримувати кореспонденцію. При визначенні моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення свого права, суд оцінює і поведінку самого платника.

Скільки часу є на звернення до суду?

Велика Палата Верховного Суду у справі № 500/2276/24 систематизувала строки залежно від того, чи використовував платник адміністративне оскарження та яке саме рішення він оскаржує:

Ситуація Строк звернення до суду
Рішення ДПС без адміністративного оскарження 6 місяців
ППР / інше рішення про нарахування грошового зобов'язання після адміністративного оскарження 1 місяць
Рішення ДПС, яке не стосується нарахування грошового зобов'язання, після адміністративного оскарження 3 місяці*

*** Якщо рішення за результатами адміністративної скарги не було прийнято та/або вручено у строки, встановлені законом, ч. 4 ст. 122 КАС України передбачає шестимісячний строк із дня звернення зі скаргою.**

6 місяців — якщо адміністративного оскарження не було

За загальним правилом ч. 2 ст. 122 КАС України строк становить шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Саме питання визначення початку цього строку і стало ключовим у справі № 520/22570/25.

1 місяць — якщо ППР спочатку оскаржували до ДПС

Якщо платник використав процедуру адміністративного оскарження ППР або іншого рішення про нарахування грошового зобов'язання, застосовується спеціальна норма п. 56.19 ст. 56 ПК України.

Звернутися до суду необхідно протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Саме цей підхід підтвердила Велика Палата Верховного Суду у справі № 500/2276/24.

3 місяці — для інших рішень після адміністративного оскарження

Якщо адміністративно оскаржувалося рішення ДПС, яке не стосується нарахування грошового зобов'язання, застосовується ч. 4 ст. 122 КАС України — за загальним правилом три місяці з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги.

Таким чином, використання адміністративного оскарження має важливий процесуальний наслідок: якщо йдеться саме про ППР, після завершення цієї процедури строк звернення до суду становить уже не шість місяців, а один місяць.

А скільки часу є на скаргу до ДПС? Це окремий строк.

За загальним правилом п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга на рішення контролюючого органу подається протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання рішення.

Водночас для окремих категорій рішень ПК України встановлює спеціальні правила та строки, тому їх необхідно перевіряти залежно від виду конкретного рішення.

А як щодо 1095 днів?
1095 днів не є універсальним процесуальним строком для звернення до суду з позовом про скасування ППР.
Велика Палата у справі № 500/2276/24 підтвердила необхідність розмежовувати строки давності, передбачені податковим законодавством, та процесуальні строки звернення до адміністративного суду.

Тому строк судового оскарження визначається за правилами ст. 122 КАС України, а після адміністративного оскарження рішення про нарахування грошового зобов'язання — з урахуванням спеціального правила п. 56.19 ст. 56 ПК України.

Що робити, якщо про ППР дізналися із запізненням?
Не варто автоматично вважати строк пропущеним. Насамперед необхідно відновити та підтвердити доказами хронологію: коли і звідки стало відомо про ППР, чи отримувався акт перевірки та поштові повідомлення, коли фактично отримано ППР, коли платник звернувся до ДПС або за правовою допомогою та скільки часу минуло після цього до звернення до суду.

Якщо про ППР стало відомо з інформації про податковий борг, податкової вимоги, телефонного дзвінка ДПС чи відповіді на адвокатський запит, варто зберегти докази відповідної дати.

Важливо, що у справі № 520/22570/25 Верховний Суд не визначив 22.04.2025 — дату отримання документів адвокатом — датою початку шестимісячного строку. Суд указав, що необхідно дослідити всю хронологію, зокрема обставини телефонного повідомлення ДПС, звернення платника за правовою допомогою, адвокатського запиту та подальшої поведінки платника, і лише після цього встановити, коли він фактично дізнався або повинен був дізнатися про ППР.

Висновок:
Позиції Верховного Суду у справах № 500/2276/24 та № 520/22570/25 доповнюють одна одну.
Справа № 500/2276/24 відповідає на питання, скільки часу є на звернення до суду: залежно від ситуації — шість місяців, три місяці або один місяць.

Справа № 520/22570/25 стосується іншого питання — як установити початок шестимісячного строку, якщо платник фактично не отримав ППР. Належне направлення ППР за податковою адресою саме по собі ще не є достатнім для висновку про пропуск строку: суд повинен установити, коли платник фактично дізнався або за конкретних обставин повинен був дізнатися про порушення свого права.

Тому якщо про ППР стало відомо через декілька місяців після його прийняття, право на судове оскарження не обов'язково втрачено.

Вирішальними будуть конкретні обставини, докази моменту обізнаності платника та його поведінка після того, як про рішення стало відомо.

Використана судова практика:
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24.
Постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28.05.2026 у справі № 520/22570/25.

Завжди захищайте Ваші права, окрім Вас і Вашого адвоката ніхто не буде захищати Ваші права.

Користуйтеся і звертайтесь за консультацією. Консультації у нас безкоштовні.

Автор статті: адвокат Ярослав Шашенков