31.10.2022 року, до Адвоката Племяннікова Б.Д. звернулись близькі та рідні Громадянки України, яку було незаконно затримано в п‘ятницю, 28.10.2022 року, о 17 год., 00 хв. в Голосіївському районі міста Києва, неподалік ТРЦ “Республіка”.
В порядку ст.208 КПК України, було складено протокол про затримання особи, для чого її було забезпечено державним адвокатом, з центру Безоплатної правової допомоги.
В ході затримання, було виявлено ряд процесуальних порушень, перш за все затриманій не було належним чином роз‘яснено її процесуальні та громадянські права як затриманої, не було задоволено її клопотання про забезпечення участі її приватного адвоката за договором, не повідомлено близьких чи рідних про затримання, в порядку та строки визначені чинним процесуальним законодаством.
В ході ознайомлення з матеріалами справи, та в наслідок невідкладних звернень до органів поліції, прокуратури, у зв‘язку із процесуальною жвавістю органу досудового розслідування, Клієнта було звільнено з-під варти 31.10.2022 року.
Як вдалось встановити, 01.11.2022 року, було призначено до розгляду клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу відносно Клієнтки, у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
01.11.2022 року, Адвокат Племянніков Б.Д. подав слідчому судді Голосіївського районного суду міста Києва заперечення на клопотання прокурора та додав значну кількість доказів, на спростування доводів прокуратури.
Згідно ч.1, ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В свою чергу ч.1, ст.177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурор ризики не довів, слідчий суддя підтримав позиціїю Адвоката Племяннікова Б.Д. та погодився з наведеними ним доводами, також суд звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини щодо питань підозри та запобіжних заходів.
Так, якщо Ви опоинились в ситуації, яка унеможливлює найм приватного адвоката, а безоплатний адвокат належним чином не виконує покладені на нього обов‘язки, радимо Вам звератит увагу суду на наступні справи ЄСПЛ, які є джерелом права на території України:
«Медведев та інші проти Франції»: право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у демократичному суспільстві у значенні, передбаченому Конвенцією.
«Маккей проти Об’єднаного Королівства»: основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
«Александер Макаров проти Росії»: національні органи влади зобов’язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
«Клішин проти України»: наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
«Белеветський проти Росії»: обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
«Белчев проти Болгарії»: обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
«Бойченко проти Молдови»: одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою.
Також, вважаємо за необхідне наголошувати Вами увагу суду щодо застосування практики ЄСПЛ слідством проти Ваших прав, оскільки ТАКІ ДІЇ Є НЕЗАКОННИМИ, це становить ризик для правосуддя та прав людини, такого висновку дійшов Верховний суд у складі суддів Третьої судової пали Касаційного кримінального суду у справі № 607/14707/17, провадження № 51-2604км19.
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва відмовив у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Клієнтки, Клієнтка залишилась на волі та у встановлено законом порядку доводить свою невинуватість перед судом.
Завжди захищайте Ваші права, окрім Вас і Вашого адвоката ніхто не буде захищати Ваші права.
Користуйтеся і звертайтесь за консультацією. Консультації у нас безкоштовні.
Можете з нами зв‘язатись: +38 (066) 004-38-25 або написати на електронну пошту: office@attorneys.org.ua
З повагою, Адвокат Племянніков Богдан Дементійович